3. Всесвітня інформаційна павутина – World Wide Web (WWW)

Інтернет уможливив вільний обмін інформацією, незважаючи на відстані і державні межі. Проте, спочатку його ресурси були доступні лише за допомогою програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і не відформатованого тексту. Зрештою фізики Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee) і Роберт Кайо (Robert Cailiau) із Женевського ЦЕРНа (CERN) вирішили розробити інфраструктуру, що дозволить обмінюватися результатами досліджень через Інтернет у вигляді звичного відформатованого й ілюстрованого тексту, що включає посилання на інші публікації. Так було започатковано World Wide Web (WWW) - Всесвітню інформаційну павутину, яка на сучасному етапі охопила своїми мережами практично весь комп'ютерний світ і зробила Інтернет доступним і привабливим для мільйонів користувачів.
World Wide Web – це усесвітня розподілена база гіпертекстових документів, яка входить до складу Internet. Кожен комп’ютер, який має постійний зв’язок з Internet, можна використовуватися як Web-сервер.
До того ж, усі інші мережі використовували оффлайновий зв’язок, тобто працювали в режимі електронної пошти, і лише Internet, з виникненням World Wide Web, запровадив онлайновий зв’язок, тобто доступ до інформації на віддалених серверах в реальному часі, а не пересилка потрібних документів на свій комп’ютер.
Будь-який користувач, який має діалоговий (онлайновий) зв’язок з Internet, може з’єднатися з будь-яким Web-сервером за допомогою програми перегляду (Web-браузера). Для цього необхідно вказати лише електронну адресу Web-серверу.
Зручність World Wide Web саме в її гіпертекстовості, тобто в існуванні на так званих Web-сторінках підкреслених слів (посилань). Натискаючи мишею на посилання, можна перейти до іншої Web-сторінки, де пояснюється це посилання. Так, натискаючи на різні посилання, можна за 1-2 хвилини проскакати по Web-серверах в десятці різних країн.
Після відкриття Web, з’явилося ще кілька цікавих і дуже зручних можливостей, наприклад IRC, ICQ, спілкування в режимі реального часу з використанням передачі голосу і відео. IRC (Internet Relay Chat/передача розмови по Internet) – система, яка дає змогу людям спілкуватися в реальному часі в текстовому режимі. Текст, який набирається користувачем на клавіатурі, після введення й передачі з’являється на екранах усіх учасників IRC. Існує велика кількість chats (розмов) практично на будь-яку тему. А ICQ – це ніби віртуальний інтернетівський пейджер.
Сьогодні Інтернет - це об'єднання великої кількості мереж. Кожна мережа складається з десятків і сотень серверів. Сервери сполучені між собою різноманітними лініями зв'язку: кабельними, наземним радіозв'язком, супутниковим радіозв'язком. До кожного серверу підключається велика кількість комп'ютерів і локальних комп'ютерних мереж, що є клієнтами мережі. Клієнти можуть з'єднуватися із сервером не тільки прямими лініями, але і завдяки звичайним телефонним каналам.
У кінці 1997 року мережа Інтернет об'єднала 160 тисяч глобальних мереж із 235 країн світу. Кількість Інтернет серверів досягла 19,5 мільйонів, з них 1,27 мільйона WEB-серверів; кількість клієнтських комп'ютерів, що підключаються до Інтернет через телефонні лінії взагалі не піддається підрахунку.
Серед переваг програми TCP/IP - її вкрай децентралізована система. Ні уряд, ні монопольні корпорації не контролюють її роботу. З'єднання з Інтернетом також не вимагає офіційного дозволу. Інтернет розвивається так швидко, що його ріст виміряється у відсотках на місяць.
Сучасний розвиток Інтернету дозволяє надавати різноманітні послуги, перелік яких постійно розширюється з темпами росту користувачів Інтернету. Серед основних можна виділити. Використання всіх можливостей служби World Wide Web серед яких основними є пошук та організація вибраної інформації, запуск засобів мультимедіа, засоби електронної торгівлі, яка останнім часом особливо набирала бурхливого розвитку в країнах Західної Європи та США. Де через Інтернет реалізується значна частина різних товарі та послуг, проводяться Інтернет аукціони. Поступово починається розвиток цих послуг і в Україні.
Значна частина користувачів сходиться на думці, що електронна пошта є найбільш корисною функцією Інтернету. Електрона пошта дозволяє відправляти повідомлення, вкладати різноманітні файли та надсилати їх на любий інший комп’ютер підключений до мережі. Додаткові можливості електронної передбачають автоматичного налагодження відповіді на листи, проведення розсилок інформації.
Участь в роботі телеконференції, які нараховують більше двадцяти п’яти тисяч груп новини, які як можна ширше відображають спектр інтересів людини. Вона є чимось подібним до глобальної рубрики листів читачів. Тут користувачі можуть обмінюватися листами між собою, так що їх можуть прочитати інші користувачі Інтернету, що викликає цікаві дискусії та обговорення дозволяє розв’язувати різноманітні проблеми, отримувати поради та консультації обмінюватися корисною інформацією та новинами з усього світу.
Інтернет все більше використовується для спілкування в реальному часі. Існують спеціальні програми та Інтернет сайти які надають можливість людям, які перебувають за двома різними комп’ютерами і мають можливість обмінюватися між собою короткими повідомлення. Це дозволяє зробити світ ще більш тіснішим. А останні можливості Інтернету дозволять спілкуватися голосом і отримувати при цьому зображення з іншого комп’ютера за допомогою вебкамер. Що дозволяє бути на зв’язку в любому куточку світу.
Інтернет дозволяє працювати з файлами, яких розміщуються в мережі все більше і більше. Їх можна завантажувати на комп’ютер користувача Інтернету це дозволяє отримувати музику, фільми, малюнки та іншу не обхідну інформацію. Але при завантаженні різноманітної інформації виникає можливість зараження вірусами, спеціальними програмами, що призначенні для знищення інформації на комп’ютерах користувачів, надання не санкціонованого доступу до неї. Це негативне явище набуває все більших розмірів розповсюдженням Інтернету, то слід весь час надавати особливої уваги організації захисту інформації на комп’ютері та проведенню заходів скерованих на боротьбу з комп’ютерними вірусами.
Розвиток Інтернету відбувається такими темпами, що його важко відстежити та проаналізувати, але в різних державах існують різноманітні обмеження, що скеровані на заборону вільного доступу громадян до мережі. Це має місце в тоталітарних та авторитарних державах. Де державні структури бояться за можливість вільно і неконтрольовано з їх боку розповсюджувати інформацію, яка містить компрометуючі факти загрожує перебуванню режиму при владі. Загрожує санкціями міжнародної спільноти про виявлені та поширені через Інтернет до світової громадськості факти порушення прав людини, утиску громадян, проведення політичних репресій і тому подібних факті. До останнього часу Інтернет повністю перебував під забороною в Туркменістані, де вдалося в якихось рамках отримати доступ до його з смертю в грудні минулого року диктатора та приходом до влади більш демократично налаштованих сил. Існують певні обмеження щодо роботі в Інтернет в Китаї, Білорусі, КНДР та інших державах. В Україні яка стала на демократичний шлях розвитку в 1991 році не має ніяких обмежень, щодо розвитку Інтернету, який все більше і більше набирає темпів зі збільшенням доходів громадян, здешевленням підключення та комп’ютерної техніки. Покращенням можливостей мереж.
Сьогодні майже всі новітні технології так чи інакше пов’язані з Інтернетом, а інформаційні послуги, що надаються цією мережею, можуть забезпечити майже усі верстви населення. Щоб дати повну та цілісну картину місцю, яке посідає Інтернет в сучасних процесах інформатизації, необхідно було б розглянути безліч питань як з організації мережі, так і з її функціональних можливостей.
Інформатизація сьогодні стала суттєво важливим компонентом існування будь-якої більш-менш розвиненої держави. В неї закладено зміст великої політики, сучасної економіки, соціальних питань, національної безпеки.
Загальний стан інформатизації можна оцінювати по різним напрямкам, але в цілому по Україні він знаходиться на рівні 2-3 відсотки від стану у розвинених країнах. Що ж до порівняння з країнами Східної Європи, то обсяг ринку інформаційних технологій України такий як у Словаччини, населення якої менше у 10 разів. Чеська Республіка має у 3 рази більше такий ринок ніж Україна, тоді як її населення у 5,5 разів менше від населення нашої країни.
На сьогодні Інтернет охоплює більш, як 150 країн світу. Послугами цієї мережі користуються 29,2 млн. мешканців Сполучених Штатів, 9,9 млн. мешканців Західної Європи, 8,4 млн. мешканців Азіатсько-тихоокеанського регіону. По деяким даним на Web-серверах Інтернет розміщаються 150 млн. сторінок і кожних чотири місяці цей обсяг подвоюється.
Неформально домен UA почав підтримуватись з кінця 1990 року, а офіційно він був зареєстрований в NIC лише в грудні 1992 року. Але не дивлячись на дуже коротку історію Інтернет в Україні розвивається і темпи його розвитку зростають.
На сьогоднішній день по даним компанії Netwоrk Wizards в Україні в домені UA вже зареєстровано 10,5 тис. комп’ютерів, які були підключені до Інтернет з використанням окремої IP-адреси, а їх загальна кількість оцінюється в 20 - 25 тис. (для порівняння в Росії з використанням окремої IP-адреси до Інтернет підключено біля 120 тис., в Польщі - 43,3 тис. в Словаччині - 10,9 тис., в Румунії - 6 тис., в Болгарії - 5,5 тис., а в Білорусі - 451 комп’ютерів).
Як бачимо серед країн СНД ми поступаємось лише Росії, а серед країн колишнього соціалістичного табору дещо відстали від Польщі, Угорщини та Словаччини, але випередили Румунію та Болгарію. Тому в подальшому будуть приводитись деякі порівняльні характеристики розвитку Інтернет України та Росії. Ринок послуг Інтернет в Україні в останній час також динамічно розвивається. На сьогодні перелік провайдерів, які надають комерційні послуги клієнтам вже складає 103 провайдери, хоча на початок 2006 року їх було в Україні лише 85 (для порівняння в Росії їх 330, в Польщі - 29, в Словаччині - 18, а в Білорусі - 2). Ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості провайдерів і це збільшення в основному здійснюється за рахунок східних регіонів. Найбільш розвинутим у відношенні Інтернет являється поки що м. Київ (22 провайдери). Його наздоганяють Донецьк (13 провайдерів) та Дніпропетровськ (10 провайдерів).
Щоб краще осмислити наведені дані необхідно їх розглядати з різних сторін, в контексті різних соціально-економічних питань.
По-перше, розвиток Інтернет нерозривно пов’язаний з розвитком інформаційної інфраструктури держави. Тому особливості сучасного стану цієї мережі є не тільки власними перевагами чи недоліками, а і відображають відповідні тенденції в інформатизації в цілому.
По-друге, на розвиток Інтернет принципово впливають ринкові відносини. Тому якість та обсяги послуг мережі відповідають попиту на них і, зокрема, фінансовим можливостям клієнтів.
По-третє, місце і роль української частини Інтернет в загальносвітовій мережі відповідає обсягам та цінності інформації, що знаходиться на “українських” серверах. Тому без підвищення якості та обсягів цієї інформації, без вдосконалення шляхів доступу до неї неможлива подальша інтеграція в загальносвітовий інформаційний простір.